Калина червона. Садова. ВКС.

Калина червона. Садова. ВКС.

Калина звичайна

Viburnum opulus L.

Сімейство жимолотні.

Кустарник заввишки 1,5-3 м, з бурувато-сірою, тріщинованою корою. Листя супроводжувальне, широкояйцеподібне, 3-5-лопатеве, завдовжки 5-8 см, зверху темно-зелене, голе, зморшкисті, знизу — світліші, за жилками слабозапечені. Лопаті листя загострені, нерівномірно- і грубозубчасті. Квіти з п'ятизубчастою чашкою та п'ятироздільним білим вінчиком зібрані в плоскі напівзонтики. Країні квіти марні, мають 1-2,5 см у поперечнику, з колесоподібним віночком; середні — плодувальні, правильні, шпалери, діаметром приблизно 5 мм. Тичинок 5, петик із нижньою тригнізня зав'язкою. Плод — яйцево-шароподібна, яскраво-червона кістянка, діаметром 8-10 мм, зі сплюснутою великою кісточкою, що займає більшу частину плоду.

Квітає з кінця травня до середини липня, плоди дозрівають у 112-ентябрі.

Росте в лісовій і лісовоспинній зонах європейської частини Росії та Сибіру до Іркутської області, трапляється на Кавказі, у Криму та Казахстані, по долинах річок, у сированих, змішаних і листяних лісах, переважно на облямівках, полянах, вирубках, у зарослях чагарників; розводиться як декоративна рослина в садах і парках. Основні куточки заготівок у Білорусі, Полудолі та в Україні.

Використовуються кора, заготовлювана у квітні-маї, плоди.

У корі містяться смола (до 6,5%), темно-червоного кольору, легко розчинна в спирті та ефірі, до складу якої входять мурахи, оцтова, фітостеринова, капринова, олійна, церотинова, пальмітинова органічні кислоти, фітостеролін, фітостерогін, мірициловий спирт, дубильні речовини (до 2%), флобафіни й аморфний маловипувальний глікозид вібурнін; у плодах — інвертний цукор (до 32%), дубильні речовини (до 3%), органічні кислоти — виваленеріанова, оцтова (до 3%) й аскорбінова; в насінні — жирна олія (до 21%).

Плоди містять:

макроелементи (мг/г) — К -12,0, Са — 2,7, Mg -1,2, Fe — 0,04;

мікроелементи (мкг/г) — Mn — 0,03, Cu — 0,4, Zn — 0,47, Cr- 0,12, Al — 0,01, Se- 9,75, Ni — 0,23, Sr- 0,33, Pb — 0,08, I — 0,09, В — 3,2; концентрують Se.

У медицині кора калини застосовується як кровоспинна у разі маткових кровотеч, рясних і хворобливих менструацій. Алкалоїд вібурнін підвищує тонус матки, має судинозвужувальну дію. Кора калини звичайної (росій) діє краще, ніж кора американської сливолистої калини. Плоди калини посилюють серцеві скорочення, збільшують діуріз, завдяки наявності аскорбінової кислоти широко використовуються в вітамінних збирах.

У народній медицині кора калини застосовується у разі істерії, судом, а плоди — у разі виразки шлунка. Крім того, калина дуже цінується як спазмолітичний, антисептичний, загальнозміцнювальний, вітамінний, потогінний, заспокійливий, проносний, сечогінний засіб, ефективний також у разі золотуху (кору), гіпертонії, кашлю, неврозів, спазмів судин; застосовується для приготування компотів, киселів, желе, мармеладу, пастили, наливки, начинки пирогів.

Препарати — рідкий екстракт і відвар кори.

Калина червона (звичайна) — властивості, рецепти

Калина звичайна, калина червона (гірка) Каліна червона — це гілкистий чагарник із рідкісною кроною, заввишки до 3-4 м. Любить місця досить зволожені, її часто вирощують у садах, парках. Коліре у маєті, першій половині червня.

Калина звичайна, цей старовинний лікувальний засіб і за своїми лікувальними властивостями вона ні в чому не поступається каліні сливолистій.

З лікувальною метою використовують квітки, листя, плоди, кору, коріння. Сировина сушать під навісом, розстилаючи тонким шаром. Ягоди калини збирають після перших заморозків, сушать підвішеними в пучках або в сушарках. Зберігають заготовлену сировину в паперових пакетах, картонних коробках тощо. Кору можна зберігати до 4 років, а квітки, плоди та насіння — 1 рік.

Калина має заспокійливу, протизапальну, сечогінну, зв'язувальну, кровоспинну дії. Завдяки високому вмісту біологічно активних речовин плоди калини сприятливо впливають на серцево-судинну систему, регулюють артеріальний тиск.

Сік і відвар ягід п'ють як сечогінний засіб у разі набряків серцевого походження, у разі склерозу судин.

У разі підвищеного кров'яного тиску добре приймати ягоди з кісточками, засинені цукром або залиті медом, по 1 ст. ложці тричі на день перед їдою, але за умови, що немає протипоказань.

Кора калини має основний, сильний, лікарський ефект. Відвар її застосовують як кровоспинний засіб у разі маткових кровотеч у післяпологовий період, у разі рясних і хворобливих менструацій, у разі клімаксу, захворювань статевих органів. У разі носових кровотеч вставляють тампони, змочені в відварі кори, у разі геморою роблять ванночки.

Спиртова настоянка кори калини. З кори також роблять рідкий екстракт на спирту (витяжку). Екстракт готують із порошку кори калини на 70% спирту в співвідношенні 1:1. Приймають по 30-40 крапель до їди 2-3 рази на день.

Відвар калини застосовують як заспокійливий, протисудомний засіб у разі нервових захворювань, безсоння, істерії, неврозів, у разі нападів удухи, пітливості.

Під час золотуха в дітей застосовують сік із квіток калини: сік розводять водою і дають випити (кільк років дитині — стільки і крапель).

Свіжі ягоди та настій із них, краще з медом, відвар квітів і ягід застосовують як потогінний і відхаркувальний засіб під час кашлю, бронхіту, запалення легенів, застуду із сильними головними болями, ангіне, осиплості голосу, хрипоті.

Олія плодів калини — біологічно активна харчова та косметична добавка. У домашніх умовах його приготувати складно, але воно є в продажу. Його цінність полягає у високому вмісту вітамінів А, Е, С, К, Р, а також містить каротиноїди, флавоноїди, вільні амінокислоти, зокрема незамінні, бета-ситостерин, що мають ліпотропну дію, мінеральні речовини: калій, кальцій, залізо, марганець, мідь, цинк, хром, селен, нікель, стронцій, алюміній та інші.

Калина з медом: 100 г ягід варять у воді 5 хвилин, потім перетерти через сито та перебери з 200 г меду. Приймати по 1-2 ст. ложки 4-5 разів на день.

Настій калини з медом: розтерти 40 г плодів, залити їх 200 мл меду, приймати по 1 ст. л. 4 рази на день після їди. Добре допомагає під час кашлю та бронхіальної астми.

Свіжий сік ягід, відвар, стійкої кольорів приймають у разі головного болю, як апетитний засіб, що поліпшує травлення, під час гастриту зі зниженою кислотністю, виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, для профілактики ракових захворювань шлунка, у разі поносів як зв'язувальний засіб, хвороби печінки, жовтуху, а також як вітамінний засіб.

Сік калини (з плодів) змішують із цукром (1:1 або 1:2), приймають по 2-3 ст. ложки 3-4 рази на день із водою.

Можна ще вживати відвар ягід калини по 1 ст. ложці, 3-4 рази на день до їди.

Дуже цінні ягоди після заморозків, вони втрачають гіркий смак і є високовітамінним продуктом, особливо з цукром.

У разі шкірних захворювань відвар калини має гарну лікувальну дію (діатез, алергія, золотуха, екзема, туберкульоз шкіри, лиші). Його застосовують у формі примочок, ванн, ванн з одночасним вживанням усередину.

Відвар кори калини: 1 ст. ложка подрібненої кори на 1 склянку води, кип'ятити 5 хв, настояти 1 годину, процідити перед вживанням, вживати по 1-2 ст. ложки прохолодними тричі на день після їди.

Відвар ягід калини: 2 ст. ложки ягід на 1 склянку води, кип'ятити 1 хв, настояти 1 годину, приймати по 0,5 склянки вранці та ввечері.

Калина також є гарним косметичним засобом: сік зі свіжих ягід сприяє виведенню веснянок, лікуванню вугрів, вибілює шкіру.

Калина протипоказання. Протипоказана калина у разі подагри, хвороби нирок, підвищеної згортання крові, схильності до тромбоутворення.