Спірея Бумальда. Вкорінені живці в контейнерах Д5.

 

Спірея Бумальда (лат. Spiraea bumalda) — за даними Germplasm Resources Information Network є синонімом Spiraea japonica.

За даними інших джерел спірея Бумальда є гібридом між спіреєю японської (Spiraea japonica) і спіреєю білоцвіткової (Spiraea albiflora) [3].

Листопадний декоративний чагарник до 75 см заввишки сімейства Рожеві (Rosaceae).

Назва дістала від грецького слова «speira» — вигин. Гілки досить витончені й у більшості різновидів красиво вигинаються, що й послугувало приводом для латинської назви роду.

Род налічує майже 90 різновидів, поширених переважно в лісовоспинній, степній і напівпустеній зонах, субальпійському поясі гір Північної Республіки.

Листопадні чагарники, що рідко перевищують 2 м заввишки. Природна форма куща дуже різна, є: пірамідальні, плакучі, напівкуроподібні, прямі, стельові, каскадоподібні тощо. Види розрізняються між собою формою й забарвленням витонченого листя, багато хто змінює восени своє зелене вбрання на жовтогарячий, жовтий або пурпурово-червоний. Велика кількість найрізноманітніших видів дає змогу у разі вмілого підбору домогтися їх безперервного цвітіння з весни до глибокої осені. Спіреї цінуються за рясне та тривале цвітіння. Квітки в них дрібні, але численні, зібрані в різні за формою суцвіття: щиткоподібні, метильчасті, колосоподібні або пірамідальні. У деяких трапляються поодинокі квіти. Фарбування квіток також різноманітне — від чисто-білої до малинової. Декоративність спірей зумовлена не тільки різним розташуванням суцвіть на пагонах, а й термінами цвітіння. Так, є різновиди, суцвіття яких покривають повністю весь пабіг (спирея гострозазубрена); в інших суцвіття розташовані тільки на верхній частині пагонів (спірея середня; спірея Бумальда); в треті — на кінцях пагонів (спирея зволожена; спирея японська).

За часом цвітіння їх поділяють на дві групи — весняно-цвілі та літні. У перших кольорі зазвичай відбувається на пагонах минулого року та квітки мають біле забарвлення; у представників другої групи — квіти рожеві, червоні, малинові, а цвітіння відбувається на пагонах поточного року. Це поділі найшло відтворення і в агротехніці догляду за спіреями; квітучі навесні види обрізають відразу після цвітіння, а квітучі в другій половині літа — тільки навесні. Рослини першої групи цвітуть дружно, але нетривало, у другої групи цвітіння розтягнуте.

Усі спіреї невибагливі до ґрунту, світлолюбства, морозостійкості, багато різновидів димо- й газостійкі, добре переносять умови міста. Легко розмножуються поділом куща, держаками, відводками, поросллю та насінням. Роснуть швидко, зацвітають на третій рік.

Спирея Бумальда — Spiraea x bumalda.

Гібрид між спіреєю японської та спіреєю білоцвіткової (S. japonica x S. albiflora). Невисокий чагарник, до 75 см заввишки, з витонченою, кулястою кроною й гілками, що прямостояють. Втечі злегка ребристі, голі. Листя до 8 см завдовжки, яйцево-ланцетні, голі, гостро двоякопильчасті. Фарбування квіток варіює від блідо-рожевої до темно-цвято-рожевої. Квітає практично все літо, приблизно 50 днів. Дуже красивий гібрид із сильно варіювальними ознаками, часто важко відрізняється від спіреї японської, зазвичай нижчою від неї та з більш ребристими пагонами. В культурі від 1890 року.