Кропива дводомна. Розсада.

Кропива дводомна. Розсада.

 

Кропива дводомна. Застосування кропиви дводомної в народній медицині

Найзвичайніша та добре відома всім рослина — кропива дводомна (Urtica dioica L. Насправді, хто її не знає?! За її пекучу вдачу в народі прозвали «жаліва», джгунка, «пальника», «стрекава», «стрекава», «стрекавина», «стрекаша», «стрілка», «стрекування». Двудомна вона називається тому, що одні особи мають жіночі квітки (з пестиками), інші — чоловічі (з тичинками). У зв'язку з цим у них немає самопоглинання. До таких рослин належать коноплі, тополя, обліпиха, верба та ін.

Загальні відомості про кропиву дводомний

● Росте майже повсюдно, за винятком крайньої Півночі. Можна натрапити на великі зарослі кропиви в городах і садах, на пустих, по берегах водойм, на луках і в лісах, по тіністих оврагам. Поверхня надземної частини кропиви покрита пекучими волосками, обладнаними стрейальними клітинами (на один міліграм її маси налічується до 100 стрейтельних клітин). Ці клітини містять їдку рідину складного хімічного складу, у якій є мурашина кислота, глікозид уртицин, ацетилхолін, гістамін.

● Жгуча волосинка являє собою капілярну трубочку, яка закінчується невеликою округлою головкою. Про крапиву дводомної кажуть: «І жаліт, і лікує!». Як жадить кропива? У разі дотику до обметалевої верхньої частини волоска, вона легко обламується, гострі краї волоска проколюють шкіру, і в ранку, що утворилося, впорскується вміст стрейкальної клітини.

● Це призводить до хворобливого печіння (крапивний опік), а в найближчу годину після контакту — висип, почервоніння, відчуття печіння й подразнення. Крапний опік людині великої небезпеки не становить, крім неприємних відчуттів. Однак треба бути обережними особам, схильним до алергічних реакцій ззовні, під час проходження через зарослі кропиви.

Корисні властивості кропиви

● На сьогодні кропива дводомна заслуговує пильної уваги та поваги, оскільки до неї постійно зростає цікавість у міру вивчення її фармакологічних властивостей і хімічного складу. З лікувальною метою в народній медицині використовують листя, насіння й кореневища з корінням. Листя треба збирати під час цвітіння кропиви. Треба враховувати, що під час пізніших заготовок вони відчутно втрачають свої корисні властивості. Сировина сушить обов'язково в місцях, захищених від сонця, розклавши його тонким шаром. Пов'язані пагони можна також зв'язати в пухкі віники та повісити на горищах, після сушіння треба їх обмолоти. Сировина придатна упродовж двох років.

● Коріння з кореневищами збирають ранньою весною до початку відростання або восени. Їх можна сушити в суху погоду на відкритому повітрі та навіть на сонці. Народна медицина для лікувальних цілей використовує всі частини кропиви дводомної, проте треба враховувати, що хімічний склад їх різноманітний, з огляду на що застосування та лікувальні властивості різні. У кореневищах знайдені кумарини (скополітин), бетаситостерини, алкалоїди (нікотин), аскорбінова кислота (вітамін C).

● Листя містить алкалоїди, стерини та інші азотовмісні сполуки, вітаміни C, B1, B2, E, K1, PP, пантотенову кислоту, бетакаротин, мінеральні речовини (свинець, кобальт, нікель, мідь, хром, цинк, марганець, залізо), фітонциди, хлорофіл, порфірини, флавоноїди, каротиноїди, органічні кислоти (ферулова, Р-кумарова, кавова, мурахи), амінокислоти, зокрема фенолкарбонові, незамінні кислоти; кумарини, дубильні речовини, крохмаль (вуглеводи), ефірні олії, кремнієву кислоту та багато іншого.

● Насіння містить жирну олію з ліноленовою кислотою і вітамін C (аскорбінову кислоту).

Народні методи лікування кропивою дводомної

● Тепер ви розумієте, чому ця прекрасна рослина застосовується в народній медицині впродовж багатьох століть. Ще Діоскорид вказує на багато його корисних властивостей:

— Відвар листя з миррою він дає хворим, якщо немає місячних (аменерея), а рідку ячну кашу в поєднанні з кропивою під час атонії гладкої мускулатури та для профілактики туберкульозу.

● Лікар, вчений і поет Одо з Мена в XI столітті у своїй поемі «Про властивості трав» писав таке про крапиву:

— З оцтом разом розтертий, вийняти селезінки припухлість

Корінь зуміє, а рівно він допомога дає під час подагри

І у разі недуг будь-яких, що вражають наші суглоби;

У випадках цих допоможе він зверху накладений або

Варений в олії оливи

Цією мазтю ти члени зігрієш.

Часто з вином у поєднанні вона допомагає жовтушним;

Насіння кропивне з медом є засобом проти кольок;

Пий його часто — і кашель вилікує вона застарілий»

● У давній Русі настоєм кропиви успішно лікували епілепсію, хвороби нирок, гепатит (жовтуху) і туберкульоз. Зараз кропива дводомна взята на довгу експлуатацію науковою медициною багатьох країн світу. У країнах Європи воліють застосовувати кореневища, в Росії — всю надземну частину або листя окремо. За словами німецьких фармацевтів серед лікарських рослин кропива дводомна за популярністю посідає почесне третє місце після квіток ромашки лікарської та насіння льону.

● У Росії частіше застосовують кровоспинну дію рослини, пов'язану з вмістом великої кількості вітаміну K, що стимулює синтез протромбіну, що дуже важливо у разі гемороїдальних, шлунково-кишкових, ниркових, легеневих і маткових кровотеч. Використовують рідкий спиртовий екстракт листя або водний настій. Однак через цю дію препарати протипоказані у разі підвищеного згортання крові та тромбозу.

● Препарати кропиви дводомної має судинозвужувальну, сечогінну, жовчогінну, протизапальну, полівітамінну дію, знижують рівень цукру та холестерину в крові, зменшують метеоризм (газоутворення в кишківнику), посилюють діяльність травних залоз, збільшують скоротливу здатність гладкої мускулатури матки, підвищують процеси регенерації тканин слизових оболонок органів травної системи; прискорюють епітелізацію слизової оболонки, зменшують покров'янисті виділення.

● Килимання заліза, хлорофіл, що містяться в листі, вітамінах підвищують рівень гемоглобіну в крові, стимулюють вироблення еритроцитів (еритропоез), проявляють тонізувальну, стимулювальну й антигіпоксічну дію; підвищують м'язовий тонус кишківника, посилюють основний обмін речовин, покращують діяльність дихального центру та серцево-судинної системи, стимулюють епітелізацію та грануляцію пошкоджених тканин.

● Настій трави ефективний як протизапальний засіб під час хвороб суглобів. Це засобів часто допомагає зменшити біль у разі ревматоїдного поліартриту та обмінних артритів. Зовнішньо настої кропиви застосовують у формі ванічок і примочок під час дерматиту та екземи, а також у разі ран, що довго не гояться, опіків, трофічної виразки гомілки.

● У 80-годах минулого століття кропивою цікавляться андрологи багатьох країн. Проводилися багатосторонні клінічні випробування на великій кількості пацієнтів з аденомою простати (ДГПЖ — доброякісна гіперплазія передміхурової залози). У Німеччині медики отримали позитивні результати в процесі лікування аденоми простати рідким водно-спиртовим екстрактом кореневищ із корінням. Внаслідок дворічного лікування зменшилися розміри простати в половини пацієнтів. Екстракт покращив істотно урологічну симптоматику у 78% хворих після 3 місяців і в 91% пацієнтів після 6 місяців лікування.

● Зараз кореневища кропиви визнані найефективнішим засобом для лікування аденоми простати. Під час терапії ДГЖ екстракт кореневищ або його суміш з екстрактом кори африканської сливи (Pygeum africanum) або плодів пальми сереноа є основою більшості фармакологічних препаратів. Крім того, кореневища також використовують під час простатиту та ослаблення статевої функції в чоловіків у складі комплексних рослинних препаратів.

● Відвар і настій кореневищ кропиви в поєднанні з достатньою кількістю рідини мідіки Італії застосовують у разі запальних процесів в органах сечовидільної системи, хворобливого сечовипускання й наявності каменів у нирках.

● Насіння застосовують у комплексній терапії сечокам'яної хвороби, під час інфекцій сечостатевої сфери, гіпертрофії передміхурової залози, але воно більш відоме як засіб, що стимулює статеву функцію. Товчене насіння в суміші з виноградним вином і натуральним медом підсилюють статевий потяг (лібідо) і сперматогенез. Аналогічна дія надає молода кропива під час її вживання з яйцями та репчастим луком.

● Власні молоді пагони кропиви вживають в їжу як високопоживний продукт для приготування пюре, стейка, супів, підливи. Сухі листя входять до складу полівітамінних чаїв. Екстракти кропиви знайшли широке використання в лікувальній косметиці.

● Лікарських форм на основі кропиви та способів їх виготовлення та застосування величезна кількість. Нижче наведені основні з них.

Рецепти народної медицини

● Настій листя — заливаємо склянкою окропу 2 ст. ложки (10 г) подрібненої сировини, настоюємо до охолодження, фільтруємо та приймаємо по 1⁄3 склянки до їди тричі на добу:

— у разі кишкових, носових, легеневих, гемороїдальних і маткових кровотеч, а також як молокогінний, загальнозміцнювальний, вітамінний, кровотворний і кровоочисниковий засіб; лікування 1-2 місяці.

● Настій кореневищ із корінням: заливаємо одну чайну ложку сухої подрібненої сировини 200 мл холодної води, доставляємо до кипіння і варіння 1 хвилину, настоюємо десять хвилин і проціджуємо. По 1 склянці вранці та вечорах:

— у разі простати та сечокам'яної хвороби; тривалість курсу лікування — 1-2 місяці.

● Водяна настоянка кореневищ (1:10) — 100 г подрібнених сухих кореневищ заливаємо одним літром горілки та через два тижні проціджуємо. Приймати тричі на добу по ложці їдальні до їди:

— у разі аденоми простати; курс — 3 місяці, через пів року повторити лікування.

● Настій насіння на вині — кип'ятити 5 хвилин 5 столових ложок насіння в півлітрень виноградного портвейну, настоювати до охолодження й профільтрувати. Приймати перед сном по 50 мл:

— для зміцнення чоловічої статевої потенції; курс — 1-2 місяці.

● Сироп із листя рекомендував на початку минулого століття французький фітотерапевт А. Лелерк. Заливають 250 г свіжої сировини літром крутого окропу та залишають настоювати 12 годин. Після проціджування в настій додають 1 кг цукру. Отримане знаття випаровують, поки не вийде сироп. Приймають по ложці столового сиропу 2-3 рази на добу як кровотворний, вітамінний і загальнозміцнювальний засіб у зимовий період.